Борис Грінченко "Украла" (аудіокнига)
Публікації
Нестор Літописець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до навігації Перейти до пошуку Нестор Літописець Реконструкція за черепом С. О. Нікітіна Ім'я при народженні невідомо Народився 1056 Київ Помер 1114 Києво-Печерська лавра Поховання Києво-Печерська лавра Підданство Русь Діяльність літописець Відомий завдяки автор Повісті врем'яних літ Знання мов давньоруська Magnum opus Повість временних літ Конфесія православ'я Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі Не́стор Літопи́сець (близько 1056 , Київ — близько 1114 , Київ ) — київський літописець та письменник- агіограф . З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря . Автор «Житій святих князів Бориса і Гліба й Феодосія Печерського» . Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ» . Помер і похований у Києво-Печерській лаврі [1] . У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця припадає на 9 листопада . Цього
Яйце (міфологія)
Яйце (міфологія) [ ред. | ред. код ] Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до навігації Перейти до пошуку Іґдрассиль Яйце — символ зародження Всесвіту , Сонця з його весняним відродженням, життя та його безсмертя й воскресіння. У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У багатьох народів існує поняття світового або космічного яйця, з якого народжується Всесвіт. Одна половина яйця стає небом, інша — землею, а жовток — сонцем. «Різні народи світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення. Яйце прикрашали і в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї. Індійськими племенами навколо нього було створено безліч міфів і легенд. Та, мабуть, жоден з народів не доніс до сьогодення свої автохтонні графічні уявлення про життя так виразно, як український» писав Єраст Біняшевський. Образ світового яйця і птаха притаманні ассиро-вавилонським, фінійським, кельтським міфам. В індійській космогонії космічне яйце знесла божественна пти
Леонід Глібов
Суспільне Полтава "Капітан Бонвиван", "П.Сонін", "Дідусь Кенир", "Простодушний" − такими псевдонімами підписував свої твори письменник, байкар та педагог Леонід Глібов. За своє життя він створив 107 байок. Їх головна тема – несправедливість суспільного устрою. До 194-ї річниці із дня народження Суспільне зібрало факти про життя і творчість байкаря із Полтавщини. Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ Хорольського повіту. Його батько працював управителем у поміщика Порфира Родзянка. Той узяв на себе обов'язок піклуватися про Льолика – так Леоніда називали у дитинстві. Хлопець доглядав квітник при маєтку. За це його називали "квітчастим королем". Початкову освіту Глібов здобув вдома. Коли Льолику виповнилося сім років, мати почала вчити його грамоті. Згодом Леоніда відправили у Полтавську гімназію. Уже в перших класах він почав писати вірші російською мовою. Його перша відома поезія "Сон" н
Всеволод Нестайко
Всеволод Нестайко – дитячий письменник Божою милістю Мар'яна Шевелєва - 30.01.2020 Всеволод Нестайко – один із найвидатніших українських класиків дитячої літератури. Усі твори письменника відрізняються яскравими персонажами, веселими й захопливими пригодами, фірмовим авторським гумором, а також повчальними історіями, які виховують у дітях тільки позитивні риси. Всеволод народився 30 січня 1930 року на Житомирщині. Батько хлопчика Зиновій Нестайко у 1920-х роках був січовим стрільцем, воював у лавах УГА, знав п’ять мов. Дід і прадід – відомі на Галичині греко-католицькі священники. Мати – Марія Іванівна – була вчителькою. Коли малому виповнилося три роки – тата як ворога народу розстріляли енкаведисти. Голодомор, який вирував на теренах України погнав вдову з маленьким сином до сестри в Київ. Відтоді все своє життя письменник прожив у цьому місті. Освіту хлопчик здобував у звичайній десятирічній школі, яка була в тому ж приміщенні, що й квартира Нестайків. Мама працювала там вчит
Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини
Постійна адреса публікації: https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/28/110325/ Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО 28.01.2013 _ Олег Коцарев Музеєфіковане помешкання "поета №1" і міністра освіти УРСР - побут радянської літератури і зразок повсякденного життя чиновників 1940-60 років. Цікаво, що у книжковій шафі Тичина ховав і книгу Маланюка з його "...від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась". Якщо мета більшості музеїв – створити чи відтворити певну атмосферу, то такому закладу, як музей-квартира, нічого відтворювати не треба. Головне завдання – берегти те, що є. З нагоди чергової річниці з дня народження Павла Тичини "Історична Правда" сходила в найвідоміший київський музей-квартиру. Його повна назва – Літературний-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, розташований він у самому центрі міста, на вулиці Терещенківській, 5. На будинку характерної архітектури (перехід від конструктивізму до сталінського ампіру) ще здаля видно в